Як тягне цією стежкою пройти: що там мене чекає, вже другий
день? Відчуття чи особи людяні? Злі собаки чи лихі очі? Я й досі не люблю цю
безглузду стежку, нею шли всякі, вона мені противна, вона – безглузда, навіть
якщо нею просто йти: ями, вибоїни, хащі й мовчазні жителі. Ну от нехай собі
мовчать, топчуться й катаються своїми ковдовбинами, повні неясних очей, вікон,
собак, хащів.

Я піду тою, яку обрав здавна і напостій. Там впевнено
зустрічаються знайомі проблеми, не ясно коли й не ясно чому… Ну я то тихо
понімаю, мені звично – що я привертаю увагу «мас» - через свою непонятну ні
мені, ні їм Іначість.

Але, їм це не в гріх. Вони самі по собі – пропащі.

Нє, ну а що: виросли з сповна оптимістичних немовлят, дітей
– в оці пихи, пуза, сала, ханжу, наглі рожі, грубі алкашні, прокурені чи
зневажливі індивіди. Людська Пропа’сть.

Що ж, звичні проблеми які вони влаштовують – вони понятні,
вони даже круті своїм огидством. Саме такі «дізастер-и» творять з нас,
меншості, Не-Отаких – Людей, сильніших, розуміючих, мислячих, моральних,
чуттєвих.

Хочеш льогких путєй – іди, он дорожка мане, ти нею ніколи не
ходиш, бо вона тобі нестерпна. Там ти вийдеш не з тої сторони, не там - а аж за
20 метрів
не там.

Не шкода, але часто буває – що ті, хто марно явно по-злому
нанесли тобі шкоду – помирають. І чого б це?..

Це як в мемі про «дилетанта який не вміє тебе
ненавидіти/інша причина доїьатися до тебе» - тільки з остаточним ісходом.

Он, Я виїду з хати, в якій і так засидівся, з 2020го – і… не
довго простоїть хатка, яку построїв Джек; а якщо я не повернуся в Суми – що
тоді з ними?..

Людям зі мною щастить: хто при мені і тримається мене, хто
не проти мене, не шкодить мені, містам і місцям тоже.

Рештою займається Пагуба і молитви їх покровителів.

Хто скаже мені, розкажіть: що МЕНІ тепер попросити в
Ідола?.. Він працює. Він правда Всесвіту.

В мене закінчилися до нього явні прохання. Саме більше й
вагоміше – він виконав, а те що ні – «на нет – и спроса нет».

Кажеться: він знає Чорного Лебедя і з Пагубою «грає в
азартні ігри»

Дописка: одразу після написання цієї розмови з вами, сходив
до Нього. На серці було дивно-хвилююче. Може його енергіям в своїй ніші -
також?..