Не вірю в "той самий день/Місяць/зірок тощо".

думаєте: не пробував, не вперто вірив, не налаштовувався на всі ті знамена - які мали б бути?.. 

справа не в Зневірі, зовсім. Тут більше суть - в відсутності еманаційної присутності бажаного, схожого, життєвих знайомостей. 

І тільки прикро усміхнувся собі, цього вечора 2025 року, іще теплого вересня, коли нарешті пішов дощ і стало мокро, стало дути під спід випущеної футболки: як не вловити долонею небо-не вхопити - так і не зайдеш в той самий слід-повтор бажаного потрібного дня чи події.

Навіть, якщо ми зможемо духом, тінню, німою присутністю спостерігати все те саме - це буде інакше бачитися: відео стане не таке цікаве - як сама участь в створенні тих моментів, які тепер хочеться потрогати знову.

Багато що зараз може бути схоже на таке ж - тоді-то. Звиняй: тоді ти жив, стив, потів, чув запахи, вологу, присутності всякого, успівав чи не збирався наздоганяти, поєднував пісні-людей-переживання набутого - а тепер, будь ласкавий - продовжуй в тому місці і годині,де приходиться, як вже є і Тоді так само було!

Ось і весь секрет наявних шансів і можливостей подорожі в часі, альтернативах чого-небудь. 

Вибачайте, що пишу зі свого прикладу, чоловічого: спраглим досамоактуалізації жінкам - подібні чоловічі приклади, буде легше-легшого адаптувати під себе, зовсім безпалевно та навіть...

Коли нам до сніданку давали скибку білосніжного свіжоспеченого сумського батону з кавалком сумського масла на ньому, – всі один одному, жартома жалувалися: чого масла так мало – мало щоби розмазати його на всю скибку. Було таке постійно в Дитячій лікарні, за інші місця не скажу.

Коли нам на обід, в дорослу, лікарню подавали тушенено-парений добротний шмат оселедцю – всі жартома жалілися: хто це таке придумав – подавати саме оселедець, ще й тушений! Сирна Запіканка по вечорам, а то й дві-три, якщо когось немає – «скарг» чомусь не викликала, дорослі чоловіки як і всі давно виросші кошенята – завжди цінять молоко, як спогад про своє бувале найкраще.

Я чудом застав, напевно через свіжо обраного президента Ющенка, який трохи пригадав всім кучмівських часів, місяців на 3, в 2005му: коли привиди занедбаних і давно, завжди омріяних процедур – регенерували і повернулися в усій своїй силі в дитячу лікарню, щоби в останнє дати дітям і молодим підліткам найкраще, залишивши найкращі курортно-оздоровчі враження про Суми.
Два басейни, сауна, душ шарко, масажні ванни, циркулярний душ: ранок починався з цих процедур, ранок починався з дружньої компанії очікуючих й битві на полотенцях в дзвінких розписних коридорах водного корпусу лікарні. Там іще стояли кам’яні фігурки з рєпками і другими казковими персон...