БЕЗПРИВ’ЯЗНА ВІХОЛА

Це тіло не знає спочину – 
Допоки спокій не завирує в степах; 
Ця мужність – палкість Склавина, 
Зміцнена м’ясом, запеченим в золах.


Зашкарублі руки – великі, міцні, 
Постійно терплі від сили 
Солі й морозів, поту й землі: 
Закарбовані в тріщинах брили.


Не знає утоми дружина князЯ 
Не знають печалі їх жінки й діти: 
Допоки вій несе спис – 
Київська держава панує!


Ішов вперед і не вагався, 
Страх ворогів і їх військо – зневажав; 
Допоки Тьма моталася в онучі, 
Уже вертавсь з походу Святослав

2017-09-16

nektome.blog https://nektome.blog/ +7 (927) 2893774
| Комментариев: 1
    Новых комментариев: 0
  1. +2
    І йшли дощі..
    І били гради..
    І ночі сумно дивились..
    Що серце заблудилось
    У собі
    Де ж ти є
    Скажи мені
    В тумані
    Мороці,обмані
    В знанні якомусь новому
    Чи в вигнанні..
    #
    Написал аноним
  1. nektome.blog
  2. Argonauts Spirit
  3. Блог
  4. БЕЗПРИВ’ЯЗНА ВІХОЛА
  5. Нейтральные комментарии
Нейтральные комментарии