Злість на панікерів, їх сумбурність, розхитування позицій свого спокою та всіх, хто качає їх човен і свій рохитує, якщо вже в самих не набрався.
І це Я, в більшості, про тих стражденних по-неволі, які залишилися в Україні і залишаються. Наче стійкі, але хиткі.
Території звільнені. На часі - розмінування, активні розмінування. Вдень і вночі розмінування, ліквідація гранат-розтяжок на місцях - вся... Все Лівобережжя, його 3/4. Треба ввійти в ситуацію та радіти дням, роботі, теплу, стосункам і тп. і тд.
Зазначу, що також, багато хто може піддаватися отим всим... Триває залякування українства, населення обстрілами рашистів з прикордонних ліній в глиб територій України - куди долетить. Так.
Але нащо піддаватися таким залякуванням?.. Хто хотів уникнути і міг - змилися по куткам-закуткам.
По-логіці, мають залишитися лише стійкі, або ті, хто вже закалився активною інтервенцією Рашистів.
Чомусь, в мене нерви не здають з приводу цих всіх тривалостей. Ну певна втома є, але що?..
Якщо ви втомилися боятися і бути серед тих, хто тремтить від любого вибивання килима - тримайтеся тих, хто не боїться.
Нашій країні потрібні стійкі люди, які не гандони і не бидло, не скоти - а ГРОМАДЯНИ, ЛЮДЯНІ, Живі та трепетні. Панікери - це зло. Це слабкі і соціально хворі ос...оби.
- Вони знищують Стійкість, всіх, до кого дотягуються...
- Вони знищують Впевненість в належному. Вони не реалісти - вони живий страх та ходячі аффекти, шок-бомби.
- Вони знищують опір, вони, знищують боротьбу та звитягу
- Вони - крайні песемісти.
- Вони - жертви. Через них, жертв свого психозу, лагідного, чагарникового чи активного - відбуваються втілюються жертви - цивільні втрати.
Кожен сам та кожна Сім'я, не матрі-,патріархат - а злагоджена Рівноправність всіх - самі собі судді. І діють як їм видніше.
Мій вибір - Прийняття та віра в Перемогу, допоки дано.
Я обираю та сприймаю ті джерела інформації - які будуть мене і мої сили, якщо пощастить - і сам привнесу частку в побудову Впевненості в Світлі комусь, кудись.
Якщо в нас війна - То Я буду боротися проти панікерства в своєму житті і його проявах, байдуже що від слабкості віри в ЗСУ.
Я вірю, вірю в Світло, вірю міцно, для себе, бо це Мені жити зараз і далі допоки дано
Мені не потрібні такі люди при собі. Якщо моя мати одна із них - буду боротися. В сльози, в срач, в плач, в біду... але поборю. Бо Такі люди знищують мене.
Подруже, що ж ти здала пас?
Я ж паскуда, а ти не знала?.. Я паскуда для всіх, кому не подобаюся,є кому подобаюся, або з ким не маю взаєморозуміння!
Я Негідник. Я - незручний. Я шукаю свого. Якщо ти боїшся своїх бажань і себе - нас не по путі. Якщо, таки, ти дійсно боїшся мене - нам не по путі.
Я тебе не знаю. Але з іменами як у тебе мені НЕ дуже щастить.
Я - це поет, навіть кривий. Але Я - романтик і збоку трохи.
- Я люблю сміливих,
- тих хто має своє Я
- і не боїться себе.
