Зарослі, кущі, заплутаності дерев, тіні навислих лісистих оман
Хата виглядає ще не настільки зношеною. Тіні та нарослі, зарослі вберегли її від розтріскування від сухості, але сприяли уполоненню дерев з насіння, сирістю, вохровим мохом.
Зате сусідів жодних. Принаймні, очевидних та відомих.
День-два для зачистки місця для огороду, день-два – для поляни під засів. Спочатку – основні до грубості та необхідності роботи. Воно і добре: природа придивиться, адаптується до мене: гляди, багато з бувалих раніше дерев та місць можливо зрадіють мені – бо Я їх любив, жив ними, контролював по-доброму, «виховував».
10 років як. Жодних домашніх тварин, всі вже не-живі, від віку. Навряд…
Все робиться дуже тривало, здвиги повільні, але з часом, в загальному результаті, оглянувшися раз-по-раз на зроблене, стає все видніше: головні завдання виконуються, меншають, тануть, дрібніші – підпорядковуються складнішим в унісон, править азарт, задуми, мислення, настрій, Відновлення.
Жити може бути погано, незручно, то одне не так – то інше, сон і постіль, їжа – аби-які, але все це в наших головах.
Там де прагнеш і стараєшся – все стає на краще.
З 1000чі справ – завжди робиться тільки одна-дві, по черзі, бажанню та можливості.
Задумався про різне, задуми на які знайду день і більше.
Завжди мріяв вирізати вдалу сопілку – ось цей час!
Різати дерева, як масло – думати над способами цікаво;
«Телефон», «динамік» – можливості та варіації в природознавчих експериментах;
Берестяні аркуші – вау, так!
Дьоготь – запросто!
Не знаю, як нитка впорається з вологістю, але окрім неї, достатньо варіантів для експериментів – вільний Струм!
Плести віники із сорго і не тільки, лубові корзини, варіанти з відрами, і всім-всяким – о так, настав їх час!
Дикість та розкутість природи вже про все подбала, створила гаї, островки відпочинку, стежки та сховки та все інше – головне вибрати та посилити обране, побачити і вирізнити готове.
Я й досі не розумію значень стихійного насадження якихось-таких дерев, садів – де «не їхнє» місце, зовсім, коли в них немає потреби, забудовування всяким – аби-щось, видимість прогресу. Насправді – це зосередження твого безкультурного свавілля, послід твоїх життєвих років.
1000 речей існують в господарствах – але востребувані тільки близько 15ти.
В праві на фантазію.
Що, одного вечора, незадовго після мого повернення в хащі, але Додому, вже впотемна, захрустять листочки, гілочки, почується присутність звіра. Проводжаючи день, Я напевно буду щось виконувати по дому і помічу його.
Звір тихо підійшов до мене і легенько під-ряукає. Це Пума. Наша кішка, тоді іще однорічка, коли… я перестав перебувати вдома. Неймовірно, що вона іще жива. Наші коти, в кращому випадку, проживали 14 своїх літ, а кішки – в рази менше, в середньому 8. Тепер в мене є з ким жити, про кого піклуватися, з ким бути. Здорово!
Пригостити можу лише своїми трапезами, не складними, не м’ясними, допоки. Звісно Пума буде годована. Якщо захоче – хай спить де завгодно, приготую й постелю окрему підстилку-ковдру для неї.
Тепер вона зможе, якщо іще може – принести своїх кошенят. Будемо панувати.
2024.
