Я написав їй,Зіроньці.

Нарешті приїхав в свої кохані Суми.

І як тільки зміг, одразу написав їй. Сказав, що жду Її, і жду лише "Приїду", її Так і всього позитивного з цим пов'язаного. Інше мене не цікавить

Спочатку, навіть Голове повідомлення відправив, та знаючи силу її байдужості, справедливої - потім вже написав.

Я люблю її, дуже, як і всіх інших

бо - вселюб.

Жду, спостерігаємо разом;)
Чому Разом, якщо це моє лише? - Всесвіт - в Вас. Ви, кожний, хто бачить і реагує - Його іманація/прояв, дух
Коли Я говорю, заявляю до вас, до інших людей* - заявляю свої слова, посилаю свою волю Всесвіту. Так Я підготовую Його - допомогти мені. А він дає, все завжди - бо байдужий.

Байдуже й дає.

*Я не вірю в інших людей - як ті, що творять той світ як я його бачу. Ці "поблажки" до взаємодії та очікування якоїсь людяністі - варті мені сильного напруження "снисхождения" до матеріальності навколо мене, ЧУЖДОЇ.

В тому числі це стосується моїх коханих подруг.

коли їхав і місто - виявив що в телефоні полетіла тел.книга - бо полетів плеймаркет і все що пов'язано з облік.записом Гугл, Гуглям. і номер Зіроньки теж... Але я знайшов його, попри все.