Ще в ліцеї на фізиці ми вивчали дифузію. ту дифузію між металами.
пан
Ом брав два свинцеві циліндрики, якось там максимально
сточуваввирівнював одну з основ кожного, міцно притуляв і вони...ніби
ставали цілим. міцним таким і нероздільним(майже)
з струмом - можливість роз*єднання падала ще більше.
то
може і з людьми так? чим більше ми відкриті одне одному - тим більше
переймаємо переплітаємося з*єднуємося. а з наявністю "струму" швидше?
і після роз*єднання в нас теж залишаються частинки одне одного.
.