Де рука молода тримала зброю

Й де старече лице кривилось від болю.

Ти над ним,

Над тим краєм, який засівали не житом,

Де людину як звіра не раз було вбито

Єднало одне:

Ті слова, що складались в мелодію дивну

Що лунала від краю до краю гнівно!

Коли співаєш, то помічаєш,

Що поруч всі хто будуть і були

Рука в руці і ми єдина сила,

Бо ще не вмерла.

І в хаті тепло, і сонце світить,

А чужі люди глядять свої діти.

А було колись,

Що говорили і благословляли

Словами, за яких ми крові дали

Ті слова:

Що поруч всі хто будуть і були

Рука в руці і ми єдина сила,

Бо ще не вмерла.

І все стається любо, тихо,

Коли не бачиш того лиха.

Він писав:

І мовчатимуть гори, і степ широкий

Нагадає нам втоми і про льох глибокий.

Що поруч всі хто будуть і були

Рука в руці і ми єдина сила,

Бо ще не вмерла.