sorry, i just want to be alone and leave this place
Знаєш в чем моя блятська проблема? Я не чистий шизоид. Ми рухаємося не тим шляхом, людське спілкування не для нас іди Взагалі то майже все вирішується банальной витримкой і відсутністю вільного часу. Хочеш поговорити говори зі мною. З тобою не цікаво ти ж як я нудне гівно, хі. Так виправляй це. Я іноді дивлюсь на нас і розумію що вже нічого не виправити і це правда, краще вже не стане ми просто повільно котимся з гірки вниз а там болотце з якого не вибратись, болотце це твоє життя тут разом з батьками і труд на благо сімї, рік за роком одне і теж твоя молодість твоя старість тут на віки а потім смерть. я боюсь такого кінця не краще зупинити цей рух вниз, не краще зійти зі шляху заздалегіть. Краще, а ти зможеш? Не знаю, зараз певно що ні, але я про це й кажу чим дальше тим менший шанс на те щоб зійти. На роботу не хочешь? Ні звичайно, навіщо? Так треба, більше шансів на нормальне життя. Я б могла сказати що тоді я точно дропну звідси або зовсім здурію, але напеано це буде брехнею так як зараз я відчуваю себе набагато краще в псих. плані, і не так страшно спілкувптись з людьми, але опять таки ти ж мене знаєш я завжди думаю що зможу а потім все закінчюється тим що я звідусіль тікаю і намагаюсь сомоубится. я не знаю чому я насправді не хочу, можна звичайно сказати що я лінива хуйня яка звикла сидіти на шиї у мамки. Можливо так і є? Можливо, але чому, я ж працюю по господарству а на роботу йти не хочу, чому? Там люди, там блядські люди і я памятаю як ти кожного ранку вставала і бігла купляти щось випити щоб можна було все це перетерпіти і як їдучи в автобусі мріяла щоб сталася аварія і ти здохла лиш би не йти туди. Я б хотіла вірити що щось змінется але це наврятче. слухала пісні за минулий рік і мені стало так хрєново, там в лебедині я була майже щаслива, тоді думала що то були мої найкращі часи і по суті я не помилилась, так добре мені більше ніколи не буде (хіба що я якимось дивом буду жити окремо від усих цих людей). Не знаю що тобі сказати, ти ж була ніби задоволена станом речей. Я дивлюсь на людей, там за стеклом, і починаю заздрити, раніше такого не було. просто хочу побуди на самоті вийти і спокійно покурить на ганку чи в будинку, малювати коли захочю, співати коли захочю, дивитись фільми але ні, хуй тобі, а не спокій, можеш в задницю свої хотелки засунуть, до речі за таке щастя я б і на роботу пішла це хоч якийсь рівно цінний обмін. фух набридло. Я ніхуя не поняв. Я теж якщо чесно. Короч короткий підсумок. З людьми треба завязувать дрочи на свої книжки манги фільми, но не на людей онлі наблюденіє, окей? Ну, я постараюсь.
Ах да ще я подивилась фільм 'исчезнувшая " і це якраз те що було мені потрібно, стало набагато легше. Розамунд Пайк тепер моя нова любов.
