ти за любов мене прости, 

яка для тебе наче камінь,

який тобі весь вік нести. 

прошу, мене прости, коханий.

вона й для мене наче хрест, 

що вп"явся в душу непорушно.

цей біль страшний не знає меж,

і серце вже звучить ледь чутно...

ні, вже його нема, 

лише є дірка замість серця

в якій немає навіть дна

і кров із неї завжди лльється, 

та це не важно, все пусте

і кров, і дірка, й хрест на спині,

я лиш прошу, прости мене, 

як тій малесенькій дитині.

прошу, лиш ти, мене прости 

за те, що завдію тобі я болю 

і не дивись благаю з висоти,

я все одно буду ходити за тобою,

як тінь, як привид,  як мара,

мов та душа з хрестом на плечах

й з любов"ю в дірці замість серця

в якій немає навіть дна.