Мить … одна єдина
мить може змінити все наше життя… Один неочікуваний дзвінок, чи
просто миттєве рішення… всі ці речі роблять життя  непередбачуваним…

Саме це сталося зі мною…

З’явився ти… звідки? Навіщо?ну навіщо ти
ввірвався в моє рівне, спокійне життя… розвіяв самотність… дав надію… надію на
нове, щось краще ніж я мала…

Ти став моїм порятунком…  тією людиною, яка зробила мене щасливою) я
бачу усмішку на моєму обличчі, спокій моєї душі та гаряче серце, яке палає коли
ти поруч…

Мені лячно… я відчуваю що закохуюсь…

Я відкрилась тобі, довірила найпотаємніше – свої
почуття…  але страшно… я не хочу тебе
втрачати…

Поруч з тобою я забуваю про все на світі….

Коли ти тримаєш мою долоню, я відчуваю щось
неймовірне… твоє тепло мене зігріває…

Іноді ти надто емоційний,  сваришся на мене, але це все миттєвості – це
не головне…

Ми мусимо долати відстань… різні міста… я сумую…
але чекаю…  чекаю тієї миті коли знову
тебе побачу… твою усмішку, твої очі… відчую на вустах твій поцілунок та твої
міцні обійми…. Ти всюди… в моїх думках, в моїй душі, а найголовніше – в моєму
серці…

Дякую тобі за те, що ти є на цьому світі!

Спливає час… я все більше сумую за тобою…

Проводити разом весь час… проводжати ніч і
зустрічати ранок…. Це те, що мені так потрібно!)

Готувати разом( піцу, яка до речі була дуже
смачна, а от мої млинці, нажаль, не дуже вдало вийшли) =)

Нещодавно ( 19 липня) був місяць, як ми
зустрічаємося… як швидко летить час…   ти
став для мене близькою людиною… 

Моє минуле турбує мене…    я вагалась, тому що почуття все ще
залишались(я так вирішила)… але це лише спогади… вони повинні залишитися в
минулому…  жити минулим … навіщо?
Потрібно цінувати те, що маємо зараз… кожну мить... хвилинку… кожен дотик та
погляд…

… я хочу щоб ти був невід’ємною
частиною мого майбутнього… мого життя…

Головне, щоб ти відкрився та довірився мені… адже
я не розумію твоїх почуттів… це лякає… а якщо вони не взаємні? Що потім…

Це складно… але я щаслива =))                       

Я так хвилювалася, адже ти дзвонив рідко… твої
почуття були мені не зрозумілі… тим паче ми не бачилися 2 неділі… ти не
приїжджав…

Нарешті довгоочікувана зустріч! Я чекала на щось
погане… твоє відношення не було сповнене почуттів, тобі ніби було все
одно…   але…   сталося те чого я зовсім не чекала…. Твоє
відношення змінилося…. Ти сказав, що сумував… і я це відчула…. 

Твої обійми, поцілунки – це неймовірно! Потім ніч…
емоції та почуття… обійми, поцілунки… ти змінився… ти говориш, що закохуєшся,
але чи насправді це так?!

Знайомство з моїм татом було необхідним… і ти
віднісся до цього з розумінням… у мене вдома було чудово!) Твої поцілунки
зранку, які змусили мене прокинутися і таке цінне: « Добрий ранок, сонечко!»=))

Коли ми лежали на моєму даху на сіні, я відчувала
що закохуюся… твій погляд…  твій дотик…
твої обійми…

Ти піклуєшся про мене) мені це так потрібно… мені
потрібен ти…. Ти важливий для мене…

Та ось закінчилися ці чудові 2 дні разом… ти
поїхав….(

Я хвилююся…. Хвилююся, що ти мене забудеш, твої
почуття згаснуть…. Я не хочу цього, але це не мені вирішувати…

Ти говориш, що хочеш бути зі мною… але ти не
постійний… та я все ж сподіваюся…)

ТИ ПОТРІБЕН МЕНІ!=)