Юлька: менше знаєш, крепше спиш)

Юлька: припустимо, що так. тут ніхто нічого казать не буде. капітан очєвідность, пиши в лс.

Юлька: і тобі привіт. нема.

Юлька: я навіть не знаю. від людей можна стільки дізнатися нового. я б і не уявляла, що в мене таке цікаве життя.

Юлька: да. їй нема чого робить. даже нєкто моє знайшла і написала ахаха

Юлька: самочка, попридержись.
давай я тобі поясню на пальцях...бачиш середній?

Юлька: звичайно є.

Юлька: то чого ж ти так тоді переживаєш?
ваша думка ошибочна. попрошу закрити ваш ошибальнік.

Юлька: чувак, я заскрінила нашу переписку. через три года я тебе найду і ти напишеш мені курсач :D

Юлька: ти лєву. а я праву ахаххаха.

Юлька: то тільки особенні вміюь піднімать праву брову ахааххаха. да Патрік? ахахха

Юлька: ахахаха. забирай. хоч всі :D

Юлька: нашо тобі? ахахах. ладно. ти всеодно не зрозумієш ахаха. на " Таня: там є ще суперконтік і ще щось незрозуміле" це про банан, який я їла сьогодні на третій парі ахахах.

Юлька: шаааа. ахахха. швабра майже ціла. подумаєш ручку одірвали ахахах. я навіть не знаю де ми її діли.

Юлька: не знаю. таке шось..

Юлька: зімня вже закінчилась. продовжуємо далі навчатися.

Юлька: прекрасно.

Юлька: зімня і літня.

Юлька: так.
05.01.2014. вічна пам'ять. хороші пацани були.

Юлька: чула. я 9числа в че була. там розказали.

Юлька: спочатку з подругой. а потім з другом.

Юлька: ти знущаєшся? в нас 13 вже пари. кхем, я не чула щоб в че в когось були до 21. знаю, щов деяких півтора місяця. а так я не вкурсі дєла.

Юлька: емм. всмислі? колишніх однокласників, одногрупників, друзів. кого саме? я багато кого бачила.

Юлька: а я знаю :3

Юлька: ахах. бооооо. інші і не зрозуміють наших підколів)

Юлька: кстаті.

Юлька: ні.
ні.

Юлька: хм, так. але треба хоча б намагатися говорити правду. а не "щиро" брехати в лице.
цікаво, кому і що я таке сказала, що так заділо особистість?

Юлька: ясно
понятно
врахую
дякую за Вашу думку
вона дуже важлива для мене
Ви забули про "іронію"

Юлька: брехать не люблю. тож кажу правду.
наведу такий приклад. ти спочатку кажеш людині те, що вона хотіла б почути, тобто солодку брехню. потім в людини виникають підозри, що ти збрехав. згодом вона дізнається правду, яка їй не подобається. людина ображена.
виника запитання. навіщо тоді робить такий ланцюжок, якщо всеодно будуть ображатися на правду?
можливо треба зразу говорить правду? ось такого правила дотримуюсь я. всеодно будуть ображатися, а якщо їх не влаштовує правда - це вже не мої проблеми.
але тобі всеодно на мою думку. тебе влаштовує брехня(розмови поза очима і т.д.) але тільки не правда.
я звикла говорити те, що думаю. тебе це не влаштовує. ти вирішив(ла) написати анонімно. тобто ти мене знаєш( тобто ти з кола знайомих, друг і т.д.)
цікаво ж.

чи не так?