Як же це вашко, вашко коли друзі котрих ти знаєш з 2-х рочків так просто тебе придають, забувають, залишають на одинці семе в той час коли тобі була так потрібна ця підтримка... Як вашко знати що ті люди котрих ти знала продали тебе, так просто... І вір після цього в чудо... Вір в любов... вір в правдиві слова людей... Не залишилось більше людей в моєму житті на яких я б могла покластись, розказати все, а ще вчора було все так просто, ми сміялись... Сміялись разом, а тепер? Тепер я ні знати ні бачити нехочу тих людей яких ще вчора називала друзями!