"Може досить, перестань паритись,
Сторінками тупити,
В нескінченність глядіти,
Можливо потрібно уже почати діяти,
А не в істерики впадати,
Або ж минуле перечеркнути
З нуля почати жити, 
про нього нарешті забути.
Він пішов з твого життя
Це було його бажання.
Йому була потрібна інша,
а ти сидиш сама,
на одинці так страдаєш,
людей від себе відганяєш.
Зупинись, оглянись!
Життя прекрасне і без нього,
А він, він не вартий всього цього...."
Вона не знала як вчинити,
без нього не хотіла жити...
впевнена була тепер - це даремно,
її сльози лються марно...
вона піднялась і пішла,
кудись туди де усміхнеться,
доля до неї спиною не обернеться.
де знайде вона те саме,
щастя своє жадане......