Невдачі і пригнічення.
Часом так і хочеться запитати себе: де той хлопець, який не був таким пониклим, який ніколи не здавався? Де ця людина з легкими думками?Куди сховався той настрій?
Може справа в тих, хто мене оточує?
Може не варто залишатися в такі моменти наодинці? Як я ненавиджу ці прірви між "втілена мрія" і "втрата всього".
Чи маєш ти відповіді на ці питання?
Чи маєш ти втіха для мене?
12.01.16
