Я шлю тобі привіт, далека моя музо,
Ти втомлена цим грузом, що зветься - метушня.
Повір, ти не одна,
Всі музи так ось мусять
Позносити тихенько усі свої слова.
Відкрити на папері, закрити усі двері,
Думки свої таємні ось так оберіга.
Можливо, ти права, пусті усі слова,
Та душу зачепило і кругом голова.
Прохання зупинитись кричать тобі не стану
Й писать не перестану - це точно не біда.
Ти - муза, отже мусиш! Думки мої примусиш
Та лінь мою задушиши, і ти перемогла!