Но,нема.
Тихо.
Сказала ще раз.
І всеодно промах.
Змирись,там вже мало мені бути.
Викинути чи забути.
Но ,те,потрібно збагнути,розібрати.
А може ні,можна розчиняти.
Но,але ж тоді втрачаєш властивість куштувати..
Ти ж коли їсиш,смаком брениш..
А тут відмовляєшся..
Відступаєш..
Кудись в інший варіант ховаєшся..
А цей відкидаєш..