Не на хвилину.
Не на секунду.
Параноя це чи так є.
Переслідують твої кроки.
Навіть мовчання моє.
Коли ж ти підеш.
Коли відірвешся.
Коли станеш сам.
Як було .
Чи було таке.
Ти не виходиш.
В нас замикаєшся.
Де ти .
Чого бажаєш.
Чого поруч біля мене, себе тримаєш.
Де ти, чи чуєш ти ше себе.
Чи це вже все, чи це вже все.
Озирнися птахи співають.
Гудуть вітри.
Друзі чекають.
Телефони мовчать.
Ти зі мною.
Для чого ..
Прийди .
Прийди до себе.
Прийди, лови знов своє небо.
Прийди і рушай по ньому спокійно.
Облиш мене.
Шош це за кара.
Шо за наука.
Ти нікуди не йдеш.
Тоді прийдеться мені піти.
Шукати свою воду у собі.
Вже так набридли муки безкінечні твої.
Твої збільшувані страждання на пустому місці.
Твої вагання , хоча тисячу років знайомі.
Що ти робиш.
Що це таке.
Ти вмираєш, чогось біля мене.
Забуваєш настільки вже себе.
Ти як марення чуже.
Прийди, прийди до себе.
Прийди, побач знов своє небо.
Почуй свої всі ноти.
І загуби мене.
Це найоптимальніший варіант.
На даний, час що є.