Він шось злісно буркнув собі під ніс і покосився на хлопців..
"Давай шантрапа додому , мамці ше помогти треба..треба було біля худоби ширяти так коршунами..ледарі.. і шкіритись..а не тут в смерку ..ше мені треба горя вашого на ніч глядя"
"Дід Петро ти обіцяв п ятак кожному за випас худібки"
"Буде тобі п ятак, не лети поперед батька в пекло, ти ше додому до мамки ноги недоплентав, а грішиш вже на старого..недарма я вас від мамки то забираю..ви ж ні строю ні бою з її пестощами не знатимете"..
А після була дрімуча і дощова осінь з літніми переливами.. Гори шо вилися біля струмків, ніби підпирали собою їх ..там любили купатися діти..зморені повертаючись з пасовиська
Їх очі блищали
І навіть вже й сказати не можна було
Шо це натруджені за день малі пастухи
Ні.. Вони все также були стійкі в своїй міці юнацтва і в той же час з простодушністю.. Потім пізніше під вечір підійшов їх поводир дід Петро, старий, почорнілий і страшно похмурий , як чорт
Я когда то шла по пустынном шоссе и пела песню о Филе..они всегда так складываются сами по себе.. И когда вышла к людям, там была молодёжи ну и знакомые мои и парень с именем ??? Да ..именно Фил
Панда - это девка какая-то со странностями, она тут в некто сидит черти скока времени, сначала у ней фишка была, типа она вся бедная-несчастная, предки ей жизни не дают, ручки себе лезвиями кромсала, потом у неё парнень какбы появился , жестокий , пиздил её как грелку, а она его прощала-любила. А теперь она на ю-тюбе выступает аниматором, специалистка по японским куклам мультяшным.
"Давай шантрапа додому , мамці ше помогти треба..треба було біля худоби ширяти так коршунами..ледарі.. і шкіритись..а не тут в смерку ..ше мені треба горя вашого на ніч глядя"
"Дід Петро ти обіцяв п ятак кожному за випас худібки"
"Буде тобі п ятак, не лети поперед батька в пекло, ти ше додому до мамки ноги недоплентав, а грішиш вже на старого..недарма я вас від мамки то забираю..ви ж ні строю ні бою з її пестощами не знатимете"..
Їх очі блищали
І навіть вже й сказати не можна було
Шо це натруджені за день малі пастухи
Ні.. Вони все также були стійкі в своїй міці юнацтва і в той же час з простодушністю.. Потім пізніше під вечір підійшов їх поводир дід Петро, старий, почорнілий і страшно похмурий , як чорт
Світає, край неба палає
Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає
Лучше послушай песню Киркорова "Дискобой")))