ПриниженняТак довго
Я тону
Так довго підлаштовуюсь під когось
Бо страх
Що ти знов мене відштовхнеш сильніший
Мене так довго ніхто не бачив
Що я прийняла це,як належне
І стала ніким
Без бажань,почуттів
Лише з страхом і злістю
Я втрачала себе
Тільки в полі зору опинявся хтось
Якби догодити
Посюсюкати
Но колись наступав момент вибуху
Момент,де ти набираєш силу
Де ти втомлюєшся лебезити
І ти або покидаєш всіх
Або кричиш на всіх
А ще критика
А ще двобій
Боротьба
Ось ,що являється твоєю зброєю
Від якої ховаєшся ти і інші
