Ти неповернешсяА всеодно сама
Ти ,це все шо ти придумала
Його в твоєму..нема
Мене нема
Нікого з людей
Шо поряд
Ти живеш минулим
І своїм Богом
Я мабуть ревную тебе до нього
Бо ти така
Ти ,як свята
Тай ти про себе
Так постійно й говориш
Ти світло
Хоча ти жила в умовах
Відчуження від справжнього
Сімейного благополуччя
Ти ше така молода
А вже відгороджена
Від реальності
Нарешті ти вільна від праці
Від відповідальності
Від сопливих дітей
І ноющого чоловіка
Хоча ти ше надієшся
Шо він тебе почує
А він теж жеве минулим
Бо жив без батька
А хотів б його мати
Ми всі так і залишилися дітьми
