Гроші - це папір, який просто зроблений по-особливому. Але стільки вже йому приділяють уваги, стільки через це бід й горя. Ось люди не можуть бути щасливими, через те, що у них сім"ї бідні. Й, як на усе це подивишся, сам жалієш, що не багато маєш, щоб дати їм, хоча б ту ілюзію, того "щастя". Й стає ще скрутніше. Але вже, хоч маєш мету стати успішнішим, щоб хватало й на себе, й на інших. Це не та, примусова відповідальність, коли одружуєшся, коли живеш в одній сім"ї чи народжується дитина. Це сум, що люди так багато приділяють уваги грошам, а не дійсним цінностям. 
Часто вони й духовно бідні, адже, вони цим же й обмежили своє відчуття радощів. Тобто, лише давши насолодитись цим, чим вони були обмежені й тоді вони самі побачать, що не це їм дає щастя. Не це головне. На жаль не всі це розуміють, не всі й хочуть, але якщо декілька все ж зрозуміють, хіба це буде марно? 
Якщо вже й подумати, не можна занадто серйозно відноситись, до всіх речей, але й не забувати про відповідальність при цьому. Враховуючи, що з самого дитинства - це вже діючий фактор для подальшого розвитку, пріорітетам й цілям. Який й часто деколи може змусити дивитись на світ з ілюзорної точки зору, роблячи самі ці бумажки - своєю головною релігією життя..Змінюючи це в ілюзію, що відображається у безпосереднє внутрішній світ й само собою у відкрите життя. Плутання думок, цінностей й навіть чітких, тверезих висновків. Деколи й змушують не хотіти робити ці висновки. Й це дійсно сумно, при цьому не посперечаєшся, що вони не впливають. - Впливають на життя. Звичайно це ще й залежить від виховання і самої людини. Але ж ми говорим про більшість. 

Ця сліпість не дає побачити, що ж стоїть за цими клаптиками. Й з цим світом, відображаєм своє життя й будуєм наше майбутнє, в якому ми вже свідомо обираєм гроші, взамін на відчуття й цілковите щастя, цим же, заганяючи себе в куток. 
Кому ж ми поклоняємось? Гроші все більше вливаються в наше життя, заміняючи й стаючи на місце інших будь-яких цінностей. Лишаючи їх другорядними в пріорітеті.. Й не дивно, коли дійсно багаті люди, але очі, як були пустими, такими й лишились, навіть стали більш хмуріші й ніяковілі. 
Й тому вони починають шукати, що вже стоїть за ними. А ті, хто не має можливості це зрозуміти, на жаль и лишаються рабами грошей до кінця життя, так і не зрозумівши істинни, на жаль.. 

Постає питання, що буде скоріше: Усе людське заміниться клаптиками бумаг чи люди все ж віднайдуть себе й почнуть усе від початку. Як ніби ніц й не було, усе від початку, переродження. 
Віднайдення себе - як раз, цим фенікс й клопітливо займається. На всіх звичайно йому не розділитись, але це не означає, що не потрібно ніц робити, при цьому намагаючись не зробити, лиш гірше й до цього варто прагнути. 
Я не говорю, що ми не залежні від коштів, але це не означає, що воно має заполонити наше життя!
А ти досі живеш фінансово?
Запитай себе й спробуй швидко відповісти -
Щоб ти обрав: 1 мільярд доларів чи матір?
Якщо ти хоч на хвильку засумнівався,  задумайся - ти вже зіпсований ними 
Извини - тайный подписчик, если не понимаешь украинский, но не хватает времени переводить, если хочешь - переведу, но позже. 

song: Briz - судьба ("Жизнь - это тюрьма, для тех, кто не понял слово "свобода"")