Я хочу торкнутись до струн твого серця 

І руки занурити у вічність буття 

Я хочу відчути, як впевнено б’ється, 

Як в тобі цвіте та буяє життя. 

Почути так хочу твій голос щасливий, 

В очах угледіти весь Всесвіт в зірках, 

Побачити хочу їх блиск мерехтливий… 

Так хочу насправді, а не у книжках. 

Не мрію гортати сторінки поеми, 

Роману, новели чи просто вірша… 

Я просто так хочу забути дилеми 

І зникнуть в тобі без чіткого сліда. 

Не хочу бачити переді мною двері, 

Відвернуті, закриті небеса … 

Не хочу обпалити крила ще зелені, 

Я хочу полетіти в місто щирого добра.