ось я і підхожу до виконання чергової мрії, адже щоб в житті не сталось а вони завжди збуваються, питання лише коли і як)) отож на днях я робитиму спробу відправитись до львова) знімати квартиру перший час навряд вийде, та з часом думаю все буде окей) уповаю на знайомих з відти, можливо допоможуть тимчасово з домівкою.. та це все зовсім не те про що я мав писати, це щось типу вступу-підсумку мого життя на данний час)) прощатись я ні з ким не буду, мені це не потрібно, адже я частенько приїжджатиму) отож..
останні кілька місяців-тижнів, я знову закрився в собі, здається все добре та все ж я був в стані "читодепресіїчитотоски",так звісно, я гуляв з друзями, посміхався, щиро веселився, та все ж щось важко давило на голову-серце.. так і не зміг прийти до висновку того що було причиною цього, можливо "загостреннястарихпочуттів", можливо просто весна так впливала,чи мені не вистачало нових почуттів-вражень.. так я мучався до вчорашнього дня
я відпрацьовував останній день на старій роботі, не витримавши до кінця, нагло втік звідти, чому сам був здивований, раніше не помічав за собою такого.. і ось я саме прийняв душ та поїв,почав думати чим цікавеньким зайнятись, як раптом подзвонив хороший знайомий, та покликав на таке собі дивне дійство під назвою "Лунтік і КО", мало вважатись це фестивалем, і не так давно мене туди запрошувала малесенька рижа Організатор, та я з того часу вже й забув про це..
я знав що в мене по суті там буде один єдиний знайомий, тож питання чи йти мало бути важким, та я відразу погодився, розуміючи що це є можливість встряхнутися в новій обстановці, що мені корисно після місяців, описаних вище.. отож я швиденько зібрався, і відправився на місце зустрічі (колишні конюшні на валах за старою фортецею)..
отож я нарешті на "фестивалі Лунтік і КО" ( надалі просто лунтік-дійство-іестиваль)). буду відвертим_ я очікував що там зберуться щоб випити та курнути травки.. та я був приємно здивований, і в думках назвав себе всякими нехарошими словами, за те що погано подумав на безневинних людей)) народ культурно пив пиво (в мене в рюкзако очікувала свого часу своя пляшечка) та курив звичайні цигарки(ех всі ми грішні, тре кидати), було людей не багато, та толпи я й не очікував, тай не дуже то хотів, загалом за той час що я там був було приблизно близько 15 чоловік, та там одні йшли інші приходили..
компанія була цікавою, по двом відразу було видно що вони не місцеві, хлопець з дівчиною були туристами, яких чисто випадково зустріли та притягнули до нашого лунтіка)) інші були кам"янецькі, знайомі, хоч і не достатньо щоб янавіть імена їхні пам"ятав- в мене взагалі з іменами проблема))
перебувати довго на фестивалі я не планував- люди мало знайомі,а я в таких ситуаціях сильно туплю.. та в результаті мені дуже сподобалось,а люди виявились дуже цікавими! ми заготовили дрлов для вогнища, тай посідали біля нього балакати, та пити пиво. якось так все легко пішло що я сам не помітив як приймав участь у розмовах, ми жартували сміялися і не згадували про погане.. з часом подіставали інструменти, серед яких крім звичайної в таких випадках гітари, додавався справжній шаманський бубен, та африканський джембе (там-там), і були в нас гарні музики, та душевно-веселі співи... атмосфера на цьому дійстві була дивовижною, ми забули про світ навколо, і нам просто було добре, і нікого не напрягало те що недавно знайомі, і навіть на оголошення "давайте танцювати! я хочу танцювати!! хто зі мною?" в комплекті з посмішкою, (такою щирою, яких майже не побачиш в великих містах, хіба в дітей) ніхто не відказував.. цієї ночі ніхто не спав.. ми танцювали, веселилися, сміялись та кричали, забувши про той жахливий світ поза фестивалем, і це було як свіже дихання, дика енергія, ніхто не втомлювався до самого ранку..
загалом, я б побажав кожному ТАК відпочити, згадайте, що ви живите, а не існуєте за для грошей, покохайте землю та небо, відчуйте себе птахом, і ваше життя стане кращим, так як це сталось зі мною.. мене ніби випотрошили, а потім зібрали до купи, з новими деталями, тож тепер в мене все чудово, і я радію всьому, що мене оточує, а сумування? давайте дамо йому вихідний)))))))))................
последние несколько месяцев - недель , я снова закрылся в себе , кажется все хорошо и все же я был в состоянии " толи-депресии-толи-тоски " , так конечно , я гулял с друзьями , улыбался , искренне веселился , и все же что-то трудно давило на голову - сердце. . так и не смог прийти к выводу того что было причиной этого , возможно " обострение старых чувств " а может быть просто весна так влияла , или мне не хватало новых чувств - впечатлений .. так я страдал до вчерашнего дня..
я отрабатывал последний день на старой работе , не выдержав до конца , нагло сбежал оттуда , чему сам был удивлен , раньше не замечал за собой такого .. и вот я принял душ и поел , начал думать чем интересненьким заняться , как вдруг позвонил хороший знакомый , и позвал на некое странное действо под названием " Лунтик и КО" , должно бы считаться это фестивалем , и не так давно меня туда приглашала маленькая рыжая Организатор , и я с тех пор уже и забыл об этом ..
я знал что у меня по сути там будет один единственный знакомый , поэтому вопрос идти должен был быть тяжелым , но я сразу согласился , понимая что это возможность встряхнуться в новой обстановке, что мне полезно после месяцев , описанных выше .. поэтому я быстренько собрался , и отправился на место встречи (бывшие конюшни на валах за старой крепостью ) ..
и вот, я наконец на " фестивале Лунтик и КО" (в дальнейшем просто Лунтик - действо - фестиваль )) . буду откровенным- я ожидал что там соберутся чтобы выпить и курнуть травки .. и я был приятно удивлен , и мысленно назвал себя всякими нехорошимы словам , за то что плохо подумал на невинных людей )) народ культурно пил пиво ( у меня в рюкзаке ожидала своего времени своя бутылочка ) и курил обычные сигареты (эх все мы грешны , пора бросать ) , было людей не много , и толпы я и не ожидал , да не очень то хотел , в целом за то время что я там был было примерно около 15 человек , и там одни шли другие приходили ..
компания была интересной , по двум сразу было видно что они не местные , парень с девушкой были туристами , которых чисто случайно встретили и привлекли к нашему Лунтика )) другие были Каменецкие знакомые , хотя и не достаточно чтобы я хоть имена их помнил - у меня вообще с именами проблема) )
находиться долго на фестивале я не планировал - люди мало знакомые , а я в таких ситуациях сильно туплю .. но в итоге мне очень понравилось , а люди оказались очень интересными ! мы заготовили дров для костра , много разговаривали , пили пиво. как-то так все легко пошло что я сам не заметил как принимал участие в разговорах , мы шутили смеялись и не вспоминали о плохом .. со временем достали инструменты , среди которых кроме обычной в таких случаях гитары , добавлялся настоящий шаманский бубен , и африканский джембе (там - там ) , и была у нас хорошая музыка , и душевно - веселые песни ... атмосфера на этом действе была удивительной , мы забыли о мире вокруг , и нам просто было хорошо , и никого не напрягало то, что недавно знакомы , и даже на объявления " давайте танцевать! я хочу танцевать ! кто со мной ? " в комплекте с улыбкой , ( такой искренней , которых почти не увидишь в больших городах , разве у детей ) никто не отказывался .. в эту ночь никто не спал .. мы танцевали , веселились , смеялись и кричали , забыв о том ужасном мире вне фестиваля , и это было как свежее дыхание , дикая энергия....
в общем, я бы пожелал каждому ТАК отдохнуть , вспомнитЬ , что вы ЖИВЕТЕ , а не существуете ради денег , возлюбите землю и небо , почувствуйте себя птицей , и ваша жизнь станет лучше , так как это произошло со мной .. меня будто выпотрошили , а потом собрали в кучу , с новыми деталями , и теперь у меня все прекрасно , и я радуюсь всему , что меня окружает , а печаль ? давайте дадим ей выходной) )) )) )) )) ................