Кожен наш день сповнений несподіванками.Несподіваними зустрічами,несподіваними ситуаціями,несподіваними вчинками.Ми не знаємо ,що буде завтра можливо ми знайдемо свою другу половинку ,можливо ми  її втратимо,можливо ми зустрінемо того кого давно не бачили. Усе можливо , навіть не можливе.Кожен наш день сповнений радощами і печаллю,кожен день ми щось втрачаємо і здобуваємо.Ми не знаємо ,який день для нас буде вирішальним,ми не знаємо ,а може цей день останній чи ні.За кожен день ми повинні дякувати , а не нарікати.Ми повинні навчитись  радіти життю ,радіти кожному дню,що нам з вами дали.Але ми цього не робимо ,ми нарікаємо на свою роботу ,яка вона жахлива і погана,ми бурчимо бо не виспались,ми з гнівом йдемо до школи ,ми не хочемо нічого робити. Це нас і вбиває..Ми шукаємо втіху в алкоголі,повіях,наркотиках.Ми забиваємо себе в інтернет лиш би не контактувати з навколишнім світом.А може нам варто ,просто, зрадіти ще одному ранку ,якого ми прокинулись?Нам потрібно навчитись жити..