#include header.h //не люблю заголовки
изучай себя ножом, заходи все глубже...
падослів’я із вуст
це навіть весело - cпостерігати як вони умудряються на тупі кути, але все ж нахромитись.
| Комментариев: 1 | Перейти в пост>
| Комментариев: 0 | Перейти в пост>
| Комментариев: 0 | Перейти в пост>
| Комментариев: 0 | Перейти в пост>
Я вороном чорним на землю впаду ,
А може в падінні я правду знайду .
І ,крила зламавши ,об дол розіб’юсь ,
А потім із неба дощем засміюсь .
Дощем самовитим ,грозою із хмар ,
Я піду нечутно ,мов з ночі кошмар .
Навіщо існую ,навіщо живу ,
Хоч може, як впаду ,тоді лиш збагну .
Навіщо нам бігти ,навіщо кричати ,
Коли нас не чують ,навіщо питати .
Я більше не тут ,ніхто вже не знає ,
Чи я колись був ,та зараз немає…
| Комментариев: 0 | Перейти в пост>
| Комментариев: 0 | Перейти в пост>
| Комментариев: 0 | Перейти в пост>
Шепоче нам Ліс,
співає нам Вітер,
нам каже Сонце в небі синім –
хто правою йде, то є наші діти.
І наша сила буде з ними!
| Комментариев: 0 | Перейти в пост>
| Комментариев: 0 | Перейти в пост>
іноді те, що я звик дотримуватися свого слова сильно обмежує мої дії. Але ж чого варте твоє слово, якщо через секунду ти вже робиш протилежне сказаному тобою?
| Комментариев: 0 | Перейти в пост>
