Просто хуйова. Кажуть, що у тверезого на думці, те у п'яного на язику. Негарно так відкликатися про подругу, нехай навіть колишню.

Де рука молода тримала зброю

Й де старече лице кривилось від болю.

Ти над ним,

Над тим краєм, який засівали не житом,

Де людину як звіра не раз було вбито

Єднало одне:

Ті слова, що складались в мелодію дивну

Що лунала від краю до краю гнівно!

Коли співаєш, то помічаєш,

Що поруч всі хто будуть і були

Рука в руці і ми єдина сила,

Бо ще не вмерла.

І в хаті тепло, і сонце світить,

А чужі люди глядять свої діти.

А було колись,

Що говорили і благословляли

Словами, за яких ми крові дали

Ті слова:

Що поруч всі хто будуть і були

Рука в руці і ми єдина сила,

Бо ще не вмерла.

І все стається любо, тихо,

Коли не бачиш того лиха.

Він писав:

І мовчатимуть гори, і степ широкий

Нагадає нам втоми і про льох глибокий.

Що поруч всі хто будуть і були

Рука в руці і ми єдина сила,

Бо ще не вмерла.

Не слышат братья, в заботах мать.

Им слов неясных не разобрать.

Давайте уважать друг друга, уроды ебаные.

Странности… Нет никаких странностей. Есть просто неровности. Внешние проявления непостижимой тектонической деятельности в глубинах человеческой натуры, где разум насмерть бьётся с предрассудками, где будущее насмерть бьётся с прошлым.

Злу в смертной схватке изломав хребтину
И кол осиновый загнав ему в нутро
С огромной окровавленой дубиной
По миру гордо шествует Добро

Трудно быть богом