Велике місто
велике місто - нема куди втекти -
так шумно, тісно.
всі люди різні - собі гуляють,
один на одного уваги не звертають.
сумні обличчя, погляди скляні -
хороше щось в думках у них, чи ні?
коли погано зробиться, впадеш - "що з вами?" -
не почуєш,ні!немов живуть на світі лиш одні!
за себе кожен - наплювати - "хто ті інші?",
"яка різниця!" - виживає хто як може!
був теж таким.
з людської маси не відрізнявся я нічим.
немов та річка, що по-колу рухалась.
день за днем, одне й те саме.
до часу, коли Ти увірвалась
у річку мою.
збурлила, спінила, береги пропали
і в іншому напрямі ми текти почали.
на зустріч новому, прекрасному.
так легко, добре, такий як є з Тобою.
когось вдавати не потрібно -
все просто і чарівно
***
Тільки тобі
Не потону в швидкому світовому вирі,
коли у серці почуття кохання щирі.
і ловлячи момент щасливий,у очі дивлячись красиві,
я відчуваю,для кого жити маю,про кого піклуватись,дбати,
себе усього віддавати,
кому все світло і тепло душевне дарувати.
у очі дивлячись красиві,я розумію-
крім Тебе,більш нікому
усе це дарувати я не смію.
***
Лиш Ти і Я
Мій особистий світ поринув у глибини бескінечного кохання світу.
Його простори велечаві спокійно й врівноважено ведуть туди-до центру,
де мир і благодать.
Призупиняється тут час,
стає розміреним і ясним.
І вже не оглядаєшся назад.
І тільки впевнені ти робиш кроки своєю гордою ходою.
І стиснувши в руках тендітне щастя,
ти стрімко в небо поглядом сягнеш.
І тільки ми одні в цілому світі є,
а інше все нехай ще зачекає.
***