Коли на небі засіяють зорі,
І взимку раптом настає весна.
В душі щебечуть пташечки любові,
А в пам'яті лише його уста...
Ти розумієш все це не даремно...
Ти закохався - буть тому завжди,
Любов омріяна,а ще й коли взаємна
Лишає щастя,радість на душі...
Ти чуєш тихий шепіт вітру,
Який розказує історію свою,
Ти бачиш у тумані квітку,
Яка сумує в тихому гаю...
І почуття тебе заполоняє,
Ти здатен зараз - перевернути світ...
Ти знаєш,що тебе і ти кохаєш
І почуття розтопить в серці твоїм лід.
Осіннім вечором під шум дощу
Ти ділишся своїми почуттями.
Від щастя хочеш плакать,але враз
Тебе цілують ніжними устами...
І змінюється навколо весь світ
Ти усміхаєшся,адже любов взаємна
Цінуєш зараз надто кожну мить,
А інше все для вас таке буденне...
Але на жаль це щастя було таким коротким,
Вас розлучила втрата,біль,журба...
І залишилась ти в сльозах, самотня...