Діамант дорогий на дорозі лежав, 
Тим великим шляхом люд усякий минав, 
І ніхто не пізнав діаманта того. 
Йшли багато людей і топтали його. (с)В. Самійленко

Так, розмова дійсно піде про патріотизм, любов та повагу до Батьківщини, власне, ті речі, які в ідеалі повинна мати кожна людина. Та хоч як доказ того, що ще залишилось щось людське, від предків, що гудить у нас у серці коли ми чуємо рідну мову, згадуємо дитинство, бачимо речі, пов'язані із національною культурою та історією. Історією, бо, на жаль, повага до рідної мови та країни ще трохи і залишиться згадками минулого, відголосками старих часів. 

Особисто я живу у східній Україні і чисту, стрімку солов'їну мову чую лише 5 разів на тиждень від своєї вчительки з української. Це музика для моїх вух, солодкі спогади дитинства, колискові бабусі, пісні, що чула, приїждаючи у село. І як стрімко відбиває секунди серце, коли вона починає розмовляти, граючи словами, вишукуючи влучні епітети, традиційно українські порівняння та звучну, смачну лексику. Але допоки не починається цілковитий facepalm. Однокласники намагаються відповісти українською, збиваючись на російську мову, плутаючи закінчення та промовляючи з вишуканим, химерним, але ж російським акцентом. Хіба вони мову рідну забули? Ні, ніяк ні. Навіть не знали, не вчили, не використовували. 

Те саме зустрічаю і серед друзів інших куточків України. Вплив Польщі, Росії та Білорусії давно вже поглинув істинно українську мову. Ще трохи і це може стати національною катастрофою, ми загубимо себе, загубимо своїх предків, які змагалися за те, щоб спілкуватись та творити українською, зберегти свої права українця. 

Отож бо, браття-українці, не подобається вам спілкуватися рідною мовою - не треба. Але не забувайте її, зберігайте її, здмухуйте пил інших мов, що губить нашу милозвучність та неповторність. 

Саме неповторність. Усі хочуть виділятись із натовпу, бути особливими. Наразі я думаю, що людина, яка почне у Україні спілкуватись власне чистою українською мовою має усі шанси на те, щоб стати особливою. 

P.S. Я друкувала піст лише про українську мову, бо українка ж, люди. Але це стосується багатьох мов по всьому світу, багато країн відчувають вплив английської на їхнє народне багатство. Мене захоплюють французи, які зуміли вчасно побачити це та запобігти. 

P.P.S. Я і сама у повсякденні використовую російську, але це не заважає мені знати україньску и вільно нею спілкуватись.