Валентин: я вважаю, що нема різниці який колір, якщо людина красива, то вона красива будь вона брюнеткой, блондинкой чи взагалі з синім кольором волосся))

головне, щоб подобалась.

Валентин: дякую)

Валентин: =)

Валентин: не важливо!

Валентин: сам не знаю..все можливо..

Валентин: як знаєш..твоє життя..рішення за тобою..

Валентин: тільки ти говориш, що в мене складний характер, ніхто мені такого ще не говорив.
є речі, до яких я відношусь серйозно, є - до яких несерйозно. ти повинна розуміть, що є речі, до яких не можна відноситись несерйозно.
і взагалі, щоб досягти чогось в житті потрібно бути хоч більш-менш серйозним.
дивно, що ти так думаєш, я взагалі-то поганий з своїм ''складним'' характером.

дякую.

Валентин: о, ти вже й тут! хай тебе це не хвилює, просто перестань страдать херньой!

Валентин: хм...дуже цікаво..)
добре подумай...твоє життя...щоб потім ні про що не жаліла..)
і не нада мене бояться)

Валентин: =)

Валентин: ні, я не буду так робить. так неправильно.

Валентин: якщо чесно, то не дуже..є декілька варіантів..

Валентин: я тебе розумію..але вихід жеш якийсь потрібно знайти з цієї ситуації..так не можна...
можливо і байдужа, можливо і ні...
але це твоя справа...думай як краще для тебе.. і не нада мене боятись)

Валентин: ого...неочікуванно...ти зараз серйозно???

може ти особисто мені це скажеш?

Валентин: ні, моє серце тільки в мене.

Валентин: може ревнуй)))))
думаю нам потрібно краще пізнати один одного)
а з глузду не з'їжджай, він завжди потрібний))

вибачаю))) =)

Валентин: ми одружені і в нас 5 дітей)) хаха))

Валентин: це так, але слова не мають такої ваги як дії... говорить можна багато що, а от дії показують які ми є...показують нашу справжність.

особисто я звик пізнавати людину справами, а не словами.

Валентин: так, саме так.
вчитайсь, я не говорив нічого за помсту, ти неправильно зрузуміла..я написав наказувать, а як саме це буде відбуваться це вже інша справа...це можна зробить навіть бездіяльністю.

кожен повинен відповідать за свої вчинки і приймать їх наслідки.

"Все, що ми робимо, може бути використано проти нас" (с)

Валентин: ні, вважаю себе не таким. не можу довго ображаться на людей і, в принципі, майже не ображаюсь. вивести мене з себе можна, але це тяжко...а образить легче, просто я намагаюсь не ображаться, а робить певні висновки по відношенню до тієї людини, яка образила...взагалі вважаю, що ображаться це тупо..потрібно просто змінювать відношення до людини і наказувать її за образу.
образить можна багато чим..особливо якщо це близьке моєму серцю.
ще помічаю за собою, що іноді якась обставина(яка має для мене значення, а для інших є дрібницею),яка мені неприємна, може зіпсувать настрій взагалі...одразу міняюсь тоді..без настрою роблюсь...не знаю, бороться з цим чи ні...)

Валентин: обожаю)
не можу жить без спорта)

Валентин: от блін..виродки!!!))) хаха))

Валентин: =)

Валентин: не бушуй слоник))

Валентин: хаха))

Валентин: =)

Валентин: дякую мала)

пишуть, а аргументувати ніяк не можуть.. або не хочуть наводити конкретний приклад, бо бояться, щоб я не здогадався хто це.

але всерівно дуже цікаво почитать.

Валентин: для тебе странний.
мерзкие..?? і в чому це проявляється, якщо не секрет? відкрий мені очі будь ласка..

а жаліть мене не нада! мені ні до чого твоя жалість.

Валентин: в мене одразу постає питання : чому не можна було використати перший шанс..? але все рівно вважаю, що кожна людина має право на 2 шанс..кожен може помилиться...
але просто так давать другий шанс вважаю нерозумним...потрібно його заслужить, що в деякий випадках дуже тяжко.

Валентин: сам не знаю..) мабуть сподобатись йому...зробить так, щоб воно билось для тебе.

але повір, це нелегко.