Вечорами я люблю згадувати те, що було,
чого вже не повернути і з'являється якийсь приємний смуток.... ніби і
щаслива від того, що було це все, а ніби і сумно від того, що цього
більше не станеться, з багатьма я уже не спілкуюся і все змінилося, але я
завжди буду вдячна тим людям за усі щасливі хвилини.
чого вже не повернути і з'являється якийсь приємний смуток.... ніби і
щаслива від того, що було це все, а ніби і сумно від того, що цього
більше не станеться, з багатьма я уже не спілкуюся і все змінилося, але я
завжди буду вдячна тим людям за усі щасливі хвилини.