Мені здається, що я втомлююсь більше від спілкування з людьми, аніж від навчання... Це так втомлює. Лише тиждень я не виходила в соціум, так скучила за спілкуванням, людьми. Але тепер в мене таке відчуття, наче я відвикла від усього цього. Ще учора я прагнула усім серцем зустріти всіх знайомих, з усіма спілкуватися. А вже сьогодні мені хочеться відгородитися від цілого світу, поєднатися з природою. І гуляти, гуляти, гуляти... Але не тут, в удушливому місті. Ні, я хочу за місто, в ліс, на луг, подалі від усього цього технологічного прогресу на вулицях та вічливо-уїдливих розмов, в яких найважливіше - показати хто сильніший. О так, ось цей звіриний інстинкт всім і у всьому показувати, що ти - сильніший. Невже це так цікаво? Невже комусь це приносить задоволення? І начебто нічого особливого не сказано, нічого надзвичайного не зроблено... І лише неприємний відгук на душі дає зрозуміти, що боротьба все ще триває.