Знаєте, просто дивно, коли люди ведуть себе так: ігнорують почуття; не говорять, що думають; посилають тебе ні з того ні з сього. І коли після цього хочеться кричати. Нестримно. Ні про що. Просто піти в ліс і голосно-голосно кричати. Від відчаю та нестями. І немає кому сказати. Ібо немає більш зрадливих та цинічних створінь на землі, як люди. Шкода.