Тільки Ви, одні такі.

Як би ви поводили себе?

Які б плани складали?

Як би себе вели серед людей? Адже всі помруть, знайомі, сусіди, сусіди сусідів, всі родичі, всі ті соціальні зв'язки, які вели вас по життю - їх не стане.

Звісно, можна нові завести, такі буде - але після 2-3 раз повторів ігри в соціум, ви зрозумієте - що не в соціум справа. 

Я часто думав над цим.

Я собі 2000 років запросив. 

І вже оцінюю свої старші приходящі літа - вже без нікого із бувалих. 

Всі оті знакомі, які псували нерви - своєю зіпсованістю - а Я їм - своєю непристосованістю та обставинами - всіх їх не стане, як не було і до початку знаття їх існування в моїх думках.

"Чиї вогні залишаться блукаючими" (с) SheVron

Напевно, з часом, Я зможу зібрати при собі більшу територію гсоподарства, потрібного мені для себе.

Ті, місця де Я гуляю, які мені потрібні. Не більше.

Поки що, планую бути самому по собі, не признаю родічів і їх кривих амбіцій.

Буду відлютником, триматися осторонь "радостей".ні. соціалізації. Нічого хорошого.

Нехай гублять себе. Буду тримати що матиму до останнього.

навіть, якщо в мене буде не 2000 років а 75 всього. Я самозадоволений тим чим є. Нічого хорошого поки, нічого втішного. А тому пихи, гордості, задоволення від щодня - відсутні.

Є тільки злість, гнів праведний, спонтанний, накатуючий і другі види гніву та невдоволення. Стараюся владнати їх. Принаймні розумію - що це не здорово.

Існую.

працювати вдома в самодостатку -  це все, що мені потрібно.

потім: щоби цю маленьку радість розділила якась кохана особа. Але від усього серця. Це все буде ЇЇ. Тільки будь при мені в радості і в тиші, ТИШІ ВІД інших тваринних.

Хотів би пожити і в К, його відчувати його більше.

Більше відчувати С навіть, вистачить і їх, але щоби без людей... поменше

або на чердачній квартирці, щоби було з ким.