Виверни душу наспід
І вдягни її мов футболку
Тоді не залишиться слід
Поцілунку твого і голки
По руках розтечеться мозок
І кров вбереться у сіре
Може, мої ці метаморфози
Для тебе будуть дивні.
Слина потече стопами
А кров захлинеться горлом
Бо під прокушеними губами
Занадто тихим буде твій стогін
Бринітимуть сині вени 
В чеканні срібної голки
А під шкірою глибоко десь-там
Фригідно стогнатимуть рани
… рани від уколів