Джульєтта навчилася прокидатися вранці, не плакати, не скиглити, записалась на танці,
Не запізнюватися, не кричати, не пити надміру кави, не ігнорувати важливі та невідкладні справи,
Навчилась не згадувати те, що забути не сила. Признається сама собі : не відпустила.

Ромео бачить чорно - білі сновидіння. Проводить багато часу спілкуючись з своєю тінню.
Ромео цікавиться психоаналізом й етикою; проводжає нову пасію на легку атлетику.
Він перестав дивитися свої улюблені вистави. Це нагадувало йому Джульєтту. І запах її фірмової кави.

Він знову взявся за пензля - приволік з спальні старий етюдник. Ні, він не якийсь там горе - митець, а просто митець - відлюдник.
Розуміє - так далі не можна, якось тай треба жити. Гуляє по місту і згадує - вона ж так любила квітень.

Ромео себе пересилив - прийшов на нову прем'єру. 
Третій ряд справа - Джульєтта. Та її новий Ромео.