Я знов торкаюсь твого тіла,наче вперше,
Хоч знаю,що востаннє...і нехай.
Я заціловую тебе,на мить завмерши,
Наповнюю жагою через край.
Вуста вустами затуляю на пів-слові.
Я знаю,це закінчиться...нехай...
І моє тіло із твоїм в шаленій змові.
Кохай мене,хороший мій,кохай...
Я загорну тебе в красу свою жіночу,
І заведу в такий жаданий рай...
Я знову ніжністю зморити тебе хочу-
Останній раз,останню ніч...нехай...
Ми завтра знову розминемося так швидко,
Як в небі реактивні літаки.
Пірветься знову почуттів шовкова нитка,
Яку ми вже не зможем віднайти...
Остання ніч,неначе сон-пройде в моменті,
І я без тебе знову залишусь.
Як попелюшка в позолоченій кареті,
Яка перетворилась на гарбуз...
Я ще зустріну у житті таких хороших,
На щастя,або може на біду...
Я ще шукатиму колись на тебе схожих...
Хороший мій...я знаю...не знайду...
Сумний фінал - це не лише синці.
| Комментариев: 2
- Показаны нейтральные комментарии. Показать только
- позитивные,
- все,
- негативные.
- Сортировать по рейтингу.
- Комментариев нет...
Новых комментариев: 0
