в кімнаті було накурено.
люди - напівроздягнені .
вікна відкриті (хоча вже холодало ) .
біле ,
червоне ,
в горіння ,
з пакетів -
ми пили так ,
що стіни квартири червоніли
(хоча вона багато що побачила ) .
липкі , швидкі ночі ,
бички , загашені в балкони ,
рубінових губ тремтяча лінія ...
двоє на кухні замкнулися ,
кухня тряслася від стогонів -
вони не любили один одного ,
а просто випили.
хтось , накурений до безпам'ятства ,
шукає в тінях свій знак .
хтось кричить невиразно ,
хтось блює на паркет ...
і в усьому цьому
обов'язково знайдеться мудак ,
який висловиться :
" який же Єсенін поет ! "
кожен , хто був там -
духовно забруднений .
хунта **** їй ,
лицемірів ,
ублюдків .
сонце богеми заходить . і ...тягне
нас за собою
під риску горизонту ...
злість , якщо чесно , сильніше рими.
пафос .
безпечність.
чванство .
капризи .
плітки пірнули в чужі ліжка .
це крик допомоги , а не виклик .
просто я не можу жити так далі .
вистачить.
но дякую за порівняння))