мені подобається наповнювати свої думки тобою,
наче дим - свіже повітря. це трохи дико.
але одвічно та сама картина -
дим розчиняється, все забувається.
мені мало думок; мені треба, щоб кожна клітина пахла тобою.

вдихати тебе
думати про тебе
жити з тобою

я не хочу бути,
наче птахи в клітці,
без свободи.
ми будемо там,де будуть сходи,
аби йти далі і далі,
не стояти на місці.
ми не чекатимемо змін, нагод, перешкод.
ми створимо самі.
крізь холод
чи спеку
пройдемо небезпеку.
і навіть австралопітеку
не зрозуміти
нашу картотеку,
де зберігатимуться фото з усіх подорожей та мандрівок
країнами чи тілами одне одного.