Кажуть, у горя п'ять стадій: перша - заперечення, далі - гнів, тоді йдуть торги і депресія... Для більшості остання стадія горя - покора. Але для мене горе - одвічний вирок без помилування. Я ніколи не змирюся і не пробачу, навіть якщо кривдник впаде мертвий біля моїх ніг.
Горе - безжальне. Коли ти думаєш, що звільнився - раптом усвідомлюєш, що у тебе навіть не було шансу.
- Это ты от меня деньги требуешь? От женщины?
- Яна, я тоже, вообще-то, женщина. Будь добра: верни долг!
- Да какая ты после этого женщина!?
Где вновь просидишь, как в нирване, полночи,
Ты жмуришься, пялишься ты на иглу.
То громко заплачешь, то нервно хохочешь.
Ты чувствуешь, будто лежишь на руках
Того, кто придумал все наши муки.
У пекло мені дорога
За те, що не маю закону,
За те що не вірю в бога
І не повірю до скону.
За секс брудний з ким прийдеться,
Вона піде - я не пущу,
Сильніше руку стисну.
- Не віддавай мене дощу,
Холодним його бризкам.
Благослови, отец, меня,
Затем - сними с меня одежду.
Давно уж не было и дня,
Чтоб не питала я надежду
Побыть с тобой хотя бы час,
Предстать перед тобой раздетой,
Ну вот к примеру. Света "кое-какая" говорит: "Это ж "Ротвэллэр" - очень опасная порода. Сколько случаев уже было! Мало чего ему в голову может взбрести. Вот будет прыгать на тебя - захочет...
