Як важливо...інколи просто мовчати і слухати. Приходити, коли не кличуть, але дуже чекають...Взяти за руку і зігріти своїм теплом...Вміти зрозуміти,і вибачити,навіть не дивлячись на біль...Допомогти, а не пропонувати допомогу із вихованості...Вміти залишитися, навіть коли гордість наказує піти...Усміхнутись, щоб подарувати трішки тепла і світла...Знати, що найважче завжди можна пережити...Вміти бути поруч, зрозуміти ,пробачити, підтримати...Подарувати те, що у тебе є,без красивих цитат, пустих обіцянок...просто вміти щиро кохати...