Было очень странно. Он
запал ей в душу. Она испытывала то, чего не испытывала в жизни никогда.
Незнакомые люди, но с ними она чувствовала себя счастливой.
Ні, вибач, але це не я.
Відчуття було дивним. Вона відчувала щось таке, від чого всередині все
стягувалось. Таке відчуття, яке вона, мабуть, ніколи більше не відчує. Не в
цьому житті. Не вона. Вона вже заміжня, і в неї вже буде дитина скоро. І вона
більше не відчуватиме себе чистою, пустою, як білий лист. Вже зараз про неї все
відомо. Вона вже й сама про себе все знає – ненадійна людина, лінива, ніяка.
Вона не проживає життя, вона просто спускає його на вітер. Цікава особистість?
Ні. Цікавий співрозмовник? Ні. Вона когось цікавить? Навряд чи. Чи цікавить
щось її? Також ні.
Живе в світі ілюзій. Вона думає, що знає багато. Але ж це не так. Вона
думає, що розумна – теж ні. Думає, що добра – можливо. Добра коли почуває себе
добре. В інших випадках просто зла стерво. Навіть не стерво. Господи, вона
навіть не стерво – вона просто зла. Зла, тому що в неї життя складне? Ні. Ні,
вона просто слабка.
Але якщо подумати. Вона досить наївна. Можливо і дійсно добра. Вона і була
б розумнішою, аби обирала не лінь, а цікавість до життя. І зла вона не через
слабкість, а через невпевненість у собі.
А як щодо нього? Хто він? Вона й сама не знає. Він просто з’являється у її
снах. Він приходить і просто любить її. Дає їй ті відчуття, які в житті вона
чомусь не відчуває. Хтозна, можливо це образ її чоловіка. Але справа не в
людині. Справа у відчутті. Вона ні з ким себе так не почуває як ним. Можливо,
якщо вона нарешті зміниться – вона почне відчувати насправді. В житті. Можливо
їй час почати робити те, що вона любить. Не робити – хоча б просто згадати. «Те
своє, що ти любила, ти чомусь кудись поділа. Не знайшла, і не згубила, - просто
втратила його».
Врешті-решт, доброго в ній має бути більше, ніж поганого. Просто час
припинити бути егоїстичною, і подивитись на світ об’єктивно, без почуттів.
Просто деякий час поспостерігати. Це все одно ніхто не помітить, а їй можливо
це й допоможе.

-Де вчать емоційного самовираження?
-Це мабуть на курсах акторської майстерності.
-Обожнюю акторську діяльність у власному виконанні.
-Можна було і глибше, проникливіше, но ти втратила цю можливість, з однією людиною, а тепер не забувається і не забувається,бо там втратила силу твоє акторство, воно лопнуло і ти пожила, хоть трохи , но пожила.
нехай лише спробують" -_0
а так все доволі добре.