Видумане прощанняТверда
Груба
Як залізо
Но ти вразлива
Ти хотіла,шоб я тебе втішала
І я була щира з тобою
Хоть і тремтіла ,перед твоєю бурхливістю
Ти була мені мамою
Хоча від своїх дітей відмовилась
Як так,аж дивно
Ти завжди була вільна
Хоча ти й пила
І кажуть ,шо кололася
Може,то тільки слухи
А я завжди була в собі
В коропці
В своєму світі з жахів
Які оповили,мене міцно
Своїми щупальцями
Ти гуляла направо і наліво
Без розбору
Я дорожила тобою
Втікала до тебе,серед ночі
В той час,коли всі тебе зневажали
А ,як ти малюєш
О,я ніколи так не зможу
Шоб так малювати,треба мати в собі силу
Силу творити
Ти просто сама
Ти просто різка
І я рада,шо була с тобою
Хоча і повністю невідкрилась
Бо ти ,як ураган постійно
Чимось невдоволена
Ти не віриш ні в завтра
Ні в сьогодні
Тільки в розвагу
Свист і пляс
Я ніколи тобі не грубила
Ніколи
А ти,мені так
Ти безстрашна пантера
Яка живе прижками
І розпускає кігті на всіх
Ти воля
Хоча й занедбана
Ти потужність
Хоча й зневірена
Як я б хотіла
Шоб твоє життя змінилось
І ти побачила,шось нове
Шоб небо тобі подарувало
Якийсь подарунок
Я не захотіла тебе бачити і знати
Після того,як ти збрехала
Ти чорна тінь
І ти це знаєш
Но ти від цього невтікаєш,як це роблю я
Ми ростались
Навіть без прощання
Бо в мене вже просто небуло сил
Ти випила мене
Як стакан
Тієї оковитої
І на устах був оскал
Я попрощалась с тобою Подумки
Не сказавший ні слова
Просто пішла
