Момент,який так швидко минає
Мені байдуже було, чи ми сваримось чи ні
А важливо,шо ми поряд
Ми працюєм над одним
Це було так цікаво
Я незнаю,шо с тобою
Но ти мене просто порою нечуєш
І не тільки мене
В тебе постійно захисна реакція
Ти постійно,як на рингу
Я ж всього навсього с тобою розмовляю
Цікавлюсь твоєю думкою
Но ти в неприступності
Чи ти став роботом
Чи вже ні в шо не віриш
Чим живеш
Про шо думаєш
Чи тобі важливий вже
Тільки сон
Я не можу насититися,тим
Коли наша увага направлена один на одного
Но це буває рідко
То ,коли ти п яний
І хоч трішки,но відкриваєшся
Як ж я тішусь
Но веду себе байдуже
Не показуючи цього
Це щастя
| Комментариев: 0 | Перейти в пост>
Підлаштуйся
Кожен ліпить с тебе шо йому заманеться
І ти повинна під це підлаштовуватися
А як ні , то тебе списують
Як ж це все смішно
Все так передбачувано
Все шо не вписується в чиїсь стереотипи
Автоматично погане
Убогість
І ше раз убогість
Я буду робити,шо мені заманеться
А ви продовжуйте наклеювати шось своє на мене
І сидіти в своєму висновку про мене
Триматися за це лещатами
Всеодно світ іллюзія
| Комментариев: 0 | Перейти в пост>
| | Комментариев: 0 | Перейти в пост>
Ти неповернешся
Ти живеш з ним
А всеодно сама
Ти ,це все шо ти придумала
Його в твоєму..нема
Мене нема
Нікого з людей
Шо поряд
Ти живеш минулим
І своїм Богом
Я мабуть ревную тебе до нього
Бо ти така
Ти ,як свята
Тай ти про себе
Так постійно й говориш
Ти світло
Хоча ти жила в умовах
Відчуження від справжнього
Сімейного благополуччя
Ти ше така молода
А вже відгороджена
Від реальності
Нарешті ти вільна від праці
Від відповідальності
Від сопливих дітей
І ноющого чоловіка
Хоча ти ше надієшся
Шо він тебе почує
А він теж жеве минулим
Бо жив без батька
А хотів б його мати
Ми всі так і залишилися дітьми
| Комментариев: 0 | Перейти в пост>
Євгеній
Душа моя ти мене захистив, перед якимись бродягами
Подумати тільки
А я думала ти дутися будеш вічно
Ніхто мене такою,як я є несприймає
А ти поступово вже починаєш розуміти
Шо я люблю побалуватись
І в цьому нічого страшного немає
Нема чого ставати в захисну позицію
Я так рада,шо ти написав в чаті
Так приємно тебе читати
| Комментариев: 0 | Перейти в пост>
Звідки бере коріння страх
- А страх є в кожного з нас
- Я відчуваю,як в грудях коле
- Пече
- По всьому тілу тече
- І мене вже не несе
| Комментариев: 0 | Перейти в пост>
Случай
Мой отец очень впечатлительный человек
Читать далее >
Ранимый и обидчевый
Но в то же время сильный наверное
Как то же он живёт и работает
И жил и работал
Учился в молодости
И у него не было таких срывов,как у меня
А они у меня одтого
Что я скрываю свои эмоцыи
Недоговариваю
Но мой отец
Жил замкнуто
Это от него у меня это
Но в более запущенной форме
Это , как рак, который пустил метастазы
И вот , что я вижу в некто
Тут точь в точь
Повторяется сценарий
Который был у моей матери с отцом
Она ссорится, а он молчит
И так было всегда
Она всегда высказывала,что у неё на душе
А он молчал
И копил или что
А потом был взрыв
Летели чашки
Портфель мне в живот
И т.д
И в этом некто я вижу тоже самое
Когда я хотела пообщаться от меня убегали
А теперь убегаю я
| | Комментариев: 2 | Перейти в пост>
| Комментариев: 0 | Перейти в пост>
Хто вони
Я напилась з незнайомцями
А тоді біля мене
Над головою літав хтось
І коли я не могла віддатися,як слід тим хлопцям
Говорив:"вона не готова ше"
А інший хтось відповідав:"А шо хіба з ними буває таке?"
"Виходить шо,буває".. сказав перший
Потім,коли я сяк ,так покохалася
Хлопці ніби заблукали в мені
Їм передались мої думки
А мені думалось про Матвія
То один з хлопців ,так і назвав іншого :" Ну шо Матвію?"
А той йому :"Я не Матвій,я Іван"
Чудасія одна
Як,як мої думки, могли перейти в голови цих хлопців
Може це так ніч вплинула на нас
Ніч покохування і мороку моєї заповстаної душі
| Комментариев: 0 | Перейти в пост>
| Комментариев: 0 | Перейти в пост>
