Брак, мого повітря у легенях 

Рак, ще живого й ледве зрячого.

Як вічна, тупа куля у скронях.

Як безтілесна, презріна анатомія ледве живого.

А значить ознака вогню,

У проміжках часу, відсіяного піском - сну.

Ти мій сердечний спазм

Який мене душить

Ти моя тайна в пітьмі

Яка мене згубить 

Ти мій тромб у судинах

Інфаркт міокарда 
Що так солодко здавався

Від кінця до початку
Від розтрат, до спільного завдатку.