ти – моє минуле, теперішнє,
майбутнє. я – твоє вчора, сьогодні,
завтра.
не ховай свій погляд / очі!
відкрийся мені,
нарешті!

щосили тримай мене! словами / діями / почуттями.
дощем липневим і грозами сильними я по тобі
сумую!

ранки / вечори – без тебе,
будні дні / вихідні – без тебе.
все здається таким похмурим,
все здається таким непотрібним!

ти – щасливий без мене.
сяєш, як сонце травневе!
а я – як осіння пташка,
яка покидає свою домівку
на зиму.

смаком солодких черешень
були твої поцілунки.
обійми – тепліші за вогнище,
розпалене у гущавині лісу.

пробач, що так сильно кохаю.
пробач, що так голосно кричу!
залишайся тільки в моїх думках,
мріях та літніх / чарівних снах.