Багато поглядів,які мов струм по тілу.

Багато посмішок, як в серце та стріла.

Були щасливі ми й кохати ми хотіли,

Та ненависна доля любов не зберегла.

Я більше не засну разом з тобою

Й тим більше не проснусь я на плечі твоїм.

Навіщо залишатися собою,

Коли для мене став ти вже чужим.

І не повірю я в безглузде це кохання,

Яке принесло тільки страх і біль,

Воно подарувало сльози і розчарування

І сипало на рану мені сіль.

Я пам"ятатиму твої блакитні очі, 

Я не забуду усмішку твоїх ніжних губ,

І в пам!яті залишаться оці безсонні ночі,

Я відчуватиму на тілі ніжність твоїх рук.

Та ти далеко, ми уже не разом

І ти пішов, та й я не зберегла

Любові, що була для нас алмазом,

Усе пройшло і з спогадів лиш тьма.