Мой ангел, обними меня крылом
И просто посиди тихонько рядом...
Не осуждай - ни словом и ни взглядом
Да,.. я за все отвечу... но потом...
Мой ангел, ети несколько минут-
От моего рожденя до паденья,
Потом наверно жызнью назовут,
Но кто-то светом, остальные - тенью.
Хранитель - ангел, на исходе дня
Не плачь напрасно обо мне горюя...
И если несумел спасти меня
Спаси хотябы тех кого люблю я...
Вы так похожы на мечту
У голубых высотах неба
Вы так похожы на судьбу
В которой никогда я небыл
Вы непохожы на цветы
Ведь вы то, несравненно лутше
Нам никогда небыть на ты
Ведь вы то, стоите и лутше
..А вы похожы на любовь
Похожы вы, на солнца нежность
Похожы вы, на то что я,
в глазах увидел вашых вечность.
Вы непохожы на зарю
Ведь в вас намного больше света
На зиму непохожы вы
Ведь с вами будет вечно лето...
..А вы похожы на любовь
Я вспоминаю вновь и вновь
И всьо стараюся забыть
Ну как мне быть...
стираєш ? ну ну, ой нашо мені тебе обіжати ? навіть незбираюсь, хочеш матами мені відповідати, мене це недивує, але я тобі корисний більше ніж твої друзя, хоть ти мене вважаєш практично ворогом. Лікарство гірке, та краще солодкого яду, а ти навчися любити, бо станется з тобою те, чого ти найбільше боялась. Прощай. Надоїло ти мені.
Ірина: ой в який же раз це я чую..)))ти зациклений з завищеною самооцінкою і нікому не інтересний ідіот...тебе вже походу стільки раз відшивали,шо ти коли пишеш навіть в анонімку ,то сам з собою сперечаєшся,і одне повідомлення заперечує інше...подружись спочатку з своєю головою,а тоді вже друзів заводь,але чи так чи інакше ти мені нафік не потрібне...нічо лічного,просто мене харять дибіли...)а,і можеш не утруждатись і не писати тут більше,всерівно стру,бо мені чесно кажучи і читати цього брєду не хочеться...
"мені пофік на тебе, а ти ніяк неможеш цим змиритись" - ай не ірцю, якось змирюсь, крім того є та, яка небайдужа мені і я її небайдужий... якось так склалось, а ти ?.. а ти ніхто !... необманюй себе
Ірина: слухай уйобок,ти мене вже реально замахало,ти думаєш ти мені цікаве,чи тим більше твоя думка про мене...можеш собі її в жопу засунути,а мені пофік на тебе,завжди було,і завжди буде..ясно???
ну ладно, я визнаю, ти ненаївна, недурна, успішна, гарна, вродлива, мила, ніжна і просто щаслива дівчина (довольна нарещі??). )))) Ай до чого тут твої і мої понти, і компромати, давай переступим через обіду і гордість і я буду писати тобі відкрито в вк без дурниць. Ти зімною згідна ?
ладно, небуду тобі більше писати бо ти спиймаєш те що я пишу сірйозно, що неможеш відрізнити віртуозність від реальності ?! даа, з тобою шуткувати непросто !
Ірина: полюбе...я тут плачу після кожного повідомлення..))))
в мене таке враження як бутто ти догадуєшся з ким переписуєшся, але нетреба недооцінювати людей і їхніх можливостей про які ти наївно можеш нездогадуватися. Втім, я нінащо не намікаю. А те що ти спиш із деким, мене зовсім нецікавить. І даремно ти мене уявляєш ким-то там. Для мене переписка просто розвага, нічого сірйозного. І нетільки із тобою на "некто" я переписуюсь, нема смислу їм догадуватись хто я, просто ти наївна.
Ірина: ну ну..хто з нас ще наївний..я вже тобі тисячу раз повторила шо мені пофік на тебе,а ти ніяк не можеш цим змиритись..)))
"красиво сказано" , ти мене неправильно зрозуміла, я мав на увазі - краще мати сто друзей ніж одного ворога, хотя... те і інше напрягає. кохання це пристрасть, любов це мудрість. я немав на увазі кохання. кохання приходить само і може піти непопрощавшись. любові потрібно учитися, вона може бути вічною. Хотя, мудро буде, поєднати те і інше, та мало таких щоб змоглиби так.
А все таки я впливаю на твій настрій, і напевно можу спортити його, на цілий день. Хотя це просто анонімний чат, і мене фактично в твоєму житті немає. Невже тобі так буває добре і ти нехочеш нічого щоб змінилось ? невірю що ти маєш достатньо впевненості в собі...
Ірина: ха ха...полюбому,от кожне слово правда..)))))))))
І що ти вже думаєш ? хитро, правда ? чи наївно ? ні, просто ніяк ! це один із тисячі варіантів життя. А ти знаєш правильний підхід до кожної людини, сама ?.
ти боїшся облому ? даремно, в мене немає ніякого бажання тебе обіжати, я пишу тут, бо мені просто подобаєтся з тобою общатись, коли в мене є вільний час. Хотя.. якщо ти нехочеш відповідати то твоє законне право.
а ты сказал чуть пряча страх
таких принцес в старинных песах
вконце сжыгали на кострах
И просто посиди тихонько рядом...
Не осуждай - ни словом и ни взглядом
Да,.. я за все отвечу... но потом...
Мой ангел, ети несколько минут-
От моего рожденя до паденья,
Потом наверно жызнью назовут,
Но кто-то светом, остальные - тенью.
Хранитель - ангел, на исходе дня
Не плачь напрасно обо мне горюя...
И если несумел спасти меня
Спаси хотябы тех кого люблю я...
Конфетку шоколадную жуя,
И пусть тебя полюбит лошадь злая,
А не такое солнишко как я...
У голубых высотах неба
Вы так похожы на судьбу
В которой никогда я небыл
Вы непохожы на цветы
Ведь вы то, несравненно лутше
Нам никогда небыть на ты
Ведь вы то, стоите и лутше
..А вы похожы на любовь
Похожы вы, на солнца нежность
Похожы вы, на то что я,
в глазах увидел вашых вечность.
Вы непохожы на зарю
Ведь в вас намного больше света
На зиму непохожы вы
Ведь с вами будет вечно лето...
..А вы похожы на любовь
Я вспоминаю вновь и вновь
И всьо стараюся забыть
Ну как мне быть...
Таких людей за все життя буває одиниці...