Ірина: неа....)

Ірина: ха....та нє...я ще не кульгаю...)

Ірина: тобі вибирати..))

Ірина: перевір і знатимеш..))смачного..))

Ірина: це моя думка...і я її дотримуюсь...тобто ти можеш не вірити в любов в собі, але ж ніяк не в оточуючих...я здається зрозуміло сказала шо любов це просто захоплення і звичка,і в всіх одне і те ж...іншого не дано,просто хтось хоче називати це любовю...

Ірина: страх перед чим?якщо ти про любов,то я її не боюсь,я просто в неї не вірю...)мені не потрібні ніякі переміни,я себе повністю влаштовую такою як я є,а комусь не подобається,то сорі...)

Ірина: ха..я багато кого любила з першого погляду,точніше виникали захоплення,звичайно я їх нікого не забула,але і любові ніякої там нема...

Ірина: ну незнаю незнаю...їм видніше..)

Ірина: ха....дивлючись кому...)

Ірина: мінімально..я намагаюсь реально дивитись на життя,а це така штука де по-різному буває...

Ірина: якщо йдеться про любов між хлопцем і дівчиною,то на мою думку любові не існує...є захоплення,яке з часом переростає в звичку

Ірина: швидши ні ніж так...хіба що щось таке неординарне і особливе...)

Ірина: вартим мене?)незнаю,але мені подобаються симпатичні,веселі,і головне щоб було приємно разом проводити час

Ірина: думаю олег..)

Ірина: ну напевно що В...))

Ірина: я вважаю це питання не доречним,тому що у кожного своє життя,і погляди на це,і кожен розпоряджається цим як вважає за потрібне...це особисте..

Ірина: ов...а чого б це не анонімно сказати.)

Ірина: дякую..)